Як продавати карти таро: історія магазину V Таро

Харків’янці Валерії 40 років, 16 із яких вона в бізнесі. У власній друкарні вона разом із командою створює авторські карти таро, які продає на маркетплейсі Prom та у власному інтернет-магазині V Таро.

Одного дня в цеху поруч стояли два замовлення: величезна палета у мій зріст із листівками для дельфінарію «Немо» і маленький ящик із картами таро. Коли я порахувала дохід, то усвідомила: цей маленький ящик приніс нашій друкарні більше грошей, ніж уся палета реклами.

Відтоді ми почали відмовлятися від традиційної реклами.

Але шлях до цього рішення був довгим. У 2010 році я відкрила власне маленьке агентство, у 2014 році через війну фактично опинилася на межі банкрутства, а у 2022 році знову мусила перебудовувати бізнес — цього разу вже повністю переходити в онлайн.

2014 рік майже знищив бізнес

Свого часу я працювала у відомій харківській типографії «Бріск». Подивившись на процес зсередини, я, зовсім молода дівчина, у 2010 році зареєструвала ФОП і відкрила власне маленьке агентство.

Спочатку працювала з підрядниками, згодом закупила власне обладнання. До 2013 року ми твердо стояли на ногах, але у 2014 році настало банкрутство.

Після нападу росії я втратила своїх основних замовників: великі підприємства в Криму, Донецьку та Луганську. Також зупинила співпрацю із замовниками з російських міст. В один момент усе зникло: замовники виїхали або загинули, розраховуватися було нікому.

Через молодість і недосвідченість я не мала фінансової подушки, тож не було чим заплатити навіть за електроенергію в цеху. Більшість людей пішла, нас виселили з приміщення через заборгованість за оренду.

Щоб вибратися з цієї ями, довелося продати майже все обладнання, крім бази для друку та порізки. Залишитися на плаву вдалося завдяки кільком новим замовникам. Я почала друкувати навчальні зошити для школярів 1–2 класів, зокрема для проєкту «Інтелект України».

Валерія

Маленький ящик таро змінив усе

У 2020 році, коли почався ковід і всі пішли на карантин, ми з командою, навпаки, вирішили працювати без вихідних. До того моменту я вже мала певний запас грошей і досвід, тож період пандемії ми пройшли чудово — були й замовлення, й прибуток.

Переломний момент у нашій спеціалізації стався у 2022 році. Ми тільки почали друкувати карти таро за порадою мого знайомого з Одеси, який розгледів у цій ніші перспективу.

Одного дня в цеху поруч стояли два замовлення: величезна палета у мій зріст із листівками для дельфінарію «Немо» і маленький ящик із картами таро. Коли я порахувала дохід, то усвідомила: цей маленький ящик приніс нашій друкарні більше грошей, ніж уся палета реклами.

Відтоді ми почали відмовлятися від традиційної реклами.

Я завжди любила малювати, тому почала займатися ще й дизайном для наших карт. Всі власні авторські розробки я офіційно реєструю у Видавничій палаті України.

Таро «Пошук видінь»

У 2022 році бізнес довелося переводити в онлайн

Повномасштабне вторгнення у 2022 році знову поставило перед вибором: закривати все й виїжджати в нікуди чи залишатися й боронити свою справу. Я не могла кинути своїх людей без роботи та грошей.

Ми обклали приміщення друкарні мішками з піском і наварили на вікна металеві ставні. Ми пережили приліт поруч, коли постраждала сусідня частина будівлі, але, на щастя, всі залишилися живі та здорові.

Фізичні ринки та магазини, з якими ми працювали, закрилися. Стало зрозуміло: єдиний спосіб вижити — повний онлайн.

Тоді я всерйоз взялася розвивати продажі на Prom. Уже 26 березня 2022 року я шукала працююче відділення «Нової пошти» в Харкові, щоб відправити перші замовлення.

Знаю, що деякі продавці скаржаться на умови та комісії, але я ставлюся до правил Prom із максимальною повагою, адже маркетплейс приносить замовлення і ми заробляємо разом.

Від поліграфії до «пухнастого» сервісу

Перехід в онлайн-торгівлю вимагав від мене серйозної внутрішньої перебудови. Поліграфія — це жорстка галузь, а біленький пухнастий сервіс — це було не про нас. Після розбірок із замовниками у 2010-х роках ввічливий сервіс здавався чимось другорядним.

На початку мені було складно спокійно реагувати, коли покупець не читав опис і ставив дивні запитання або залишав негативні відгуки. Але з часом я зрозуміла: хамством нічого не зарадиш. Якщо не змінити свій підхід, то можна відкрити хоч десять нових магазинів, але одиниці в рейтингу нікуди не зникнуть.

Тепер ми з менеджером дотримуємося принципів холодної ввічливості та максимального розуміння. Якщо клієнт залишається незадоволеним — стараємося спокійно вирішити ситуацію.

У крайніх випадках повертаємо гроші. Це не витрати, це інвестиція у власну нервову систему, щоб не витрачати ресурс на токсичність.

Кілька тисяч колод таро на місяць

У нас працює злагоджена команда з 8 осіб. Основні хлопці на виробництві — друкар та різальник — це досвідчені майстри старшого віку, з якими ми працюємо ще з 2011 року.

Усі додрукарські процеси (дизайн, макети, монтажі) я принципово роблю сама. Мені простіше самостійно відповідати за кожну деталь. Тому відсоток браку серед кінцевих покупців у нас практично нульовий.

За місяць продаємо орієнтовно кілька тисяч колод таро. Більшість покупців — звичайні люди, які знаходять нас через маркетплейс або за рекомендаціями знайомих.

Сезонності у нашому бізнесі майже немає. Продажі таро можуть лише трохи зростати напередодні язичницьких свят, як-от Івана Купала чи Геловін

Якби не війна, я б розширювала асортимент мантіями, шарфами та мішечками. Але в поточних умовах не бачу сенсу вкладатися у це.

На ринку таро трапляються продавці з націнками і в 1 000–2 000%, а також чимало некомпетентних ділків, які намагаються максимально здешевити виробництво на шкоду якості.

Фото з друкарні

Тепер із десяти гуртових пропозицій проходять лише дві

Якось була дуже неприємна ситуація. Дві покупчині замовили 100 різних колод — по одній штуці кожної. Спочатку це не викликало підозр, але згодом з’ясувалося, що вони відсканували мої авторські роботи й зробили власні копії для перепродажу.

Цей досвід навчив мене бути обачною. Зараз із десяти гуртових пропозицій я відмітаю вісім. Пропозицій від магазинів надходить справді багато, але зараз я дуже ретельно фільтрую, з ким працювати, а з ким — ні.